Усе почалося із запитання студентів: яка з психологічних теорій правильна, якщо вони суперечать одна одній? Замість того щоб вибрати одну, Грейвз почав власне дослідження. Він просив студентів описати, якою буває психологічно зріла, здорова доросла людина, а потім вони обговорювали й критикували описи одне одного.
З 1952 по 1959 рік він зібрав відповіді близько 1065 людей віком від 18 до 61 року і ще дванадцять років доповнював їх. Відповіді не зводилися до одного «правильного» образу. Вони складалися в ряд рівнів, і кожен наступний виростав із попереднього, коли змінювалися умови життя. Грейвз назвав це теорією рівнів існування і був переконаний, що в розвитку немає кінцевої точки.







